Історія дипломатичних відносин України з Ісландією має обмежений, але стабільний характер і відрізняється від багатьох інших країн тим, що Україна не має постійного посольства в Рейк’явіку.
У період 1918-1920 років, під час визвольної боротьби Української Народної Республіки, окремих дипломатичних контактів з Ісландією фактично не існувало. На той час Ісландія перебувала у складі Данського королівства, тому потенційні міжнародні контакти могли здійснюватися лише опосередковано через інші європейські столиці.
Сучасний етап розпочався після відновлення незалежності України. Ісландія визнала Україну 22 грудня 1991 року, а 30 січня 1992 року між державами було встановлено дипломатичні відносини.
Україна не має окремого посольства в Рейк’явік. Інтереси України в Ісландії за сумісництвом представляє Посольство України в Фінляндії.
Через таку модель представництва Україна підтримує дипломатичні відносини з Ісландією без постійної дипломатичної місії на місці. Це є типовою практикою для країн із невеликим обсягом двосторонніх консульських і політичних завдань.
Попри відсутність резидентного посольства, українсько-ісландські відносини розвиваються у політичній, гуманітарній та міжнародній площинах. Ісландія послідовно підтримує Україну в межах міжнародних організацій, зокрема в питаннях безпеки та міжнародного права.